Технологія суднобудування
Установка труб Установка трубВиготовлення дротових шаблонів. Гнучка труб: Гибку труб можна виконувати в холодному стані й з нагріванням. Холодну гибку труб виконують, головним чином,...
Контактні дані Москва, Зелений просп., 60/35
Телефон: +7 (495) 930 10 55
Факс: +7 (495) 931 43 13
Монтаж суднових двигунів Монтаж суднових двигунівВізирна труба складається із зорової труби кілець, що центрують, і кутової призми, що дозволяє спостерігати сітку мішені під кутом° 90 до осі труби. Для захисту оптичних деталей від ушкоджень труба укладена в спеціальну...
Гнучка корпусних деталей Гнучка корпусних деталейТехнологія гнучкі корпусних деталей. Всі гнуті листові деталі по характері кривизни, що визначає технологію їхньої обробки, можуть бути розбиті на наступні групи: одинарної кривизни (циліндричної, конічної й хвилеподібної...
Монтаж суднових валопроводов Монтаж суднових валопроводовПеред центруванням валопровода розраховують середнє конструктивне навантаження на підшипники, що допускаються додаткові навантаження на підшипники проміжного валопровода, носову опору дейдвуда й кормового підшипника двигуна...
Плазовые роботи Плазовые роботиПлазовые роботи: Розбивка корпуса судна на плазі. Конструкторські бюро креслення корпусів судів виконують звичайно в масштабі 1:25, 1:50 або 1 : 100. При виготовленні деталей і конструкцій корпуса по таких кресленнях неминучі масштабні...
Установка бортових і палубних секцій

Перевірку размерений корпуса виконують за допомогою рулетки й весков. Перед спуском судна на воду на зовнішнім обшиванні розмічають вантажну ватерлінію, а також наносять ватерлінію, що відповідає водотоннажності порожньому. У краях і в розмічають марки поглиблення, що служать для визначення опади судна.

Для нанесення вантажної ватерлінії й марок поглиблення встановлюють горизонтальні, вивірені по базовій площині. За допомогою рейок висоти або рулетки від поверхні відкладають крапки ватерлінії й марок поглиблення. Блокове складання корпуса: При блоковому способі формування корпуса починають із установки заставного блоку, до складу якого входить машинне відділення судна, де необхідно зробити великий обсяг механомонтажных робіт.

У ніс і корму від заставного блоку послідовно пристиковують інші блоки. Формування корпуса із площинних секцій по відсіках є різновидом блокового методу будівлі. У якості заставного також приймають найбільш насиченими механізмами й системами відітнув судна. Наступні блоки-відсіки формують у ніс і корму, приєднуючи секції кзакладному.

Заставні блоки виготовляють у розмір без припусків, інші блоки - із припусками тільки по крайках, зверненим до заставного або раніше встановленим блокам корпуса. Причерчивают стики суміжних блоків по чистих крайках заставного або раніше пристыкованного блоку після перевірки правильності положення блоків на стапелі.

При виконанні зварювальних робіт спочатку заварюють недоварені в блоках пази обшивання, потім - монтажні стики палуби й зовнішнього обшивання (по можливості одночасно в напрямку від ДП до бортів), далі - стики настилу другого дна, платформ, поздовжніх перебирань і загородей, в останню чергу - стики набору між собою й з обшиванням.

Положення блоків при формуванні корпуса контролюють. Якщо заставний блок перевіряють по довжині, як і днищевую секцію, на сполучення теоретичної лінії крайнього шпангоута з контроль ний риской цього шпангоута на планці стапеля, то перевірку положення наступних блоків по довжині виконують тільки по розмірах монтаж ний шпації.

Таке спрощення перевірочних робіт пояснюється тим, що положення днищевых секцій при секційному методі впливає не тільки на довжину, але й на положення суміжних бортових і палубних секцій, а положення блоків - лише на довжину судна. Крен блоку варто перевіряти на сполучення в одній вертикальній площині лінії ДП на палубах, платформах і на зовнішнім обшиванні або на сполучення в одній горизонтальній площині контрольних ліній, нанесених на бортах або поперечних перебираннях.

Тривалість стапельного складання й трудомісткість корпусних робіт можна скоротити (майже до 30%), якщо робити попередню контуровку блоку. У цей час розроблені способи контуровки крайок блоків корпуса, що забезпечують гарну збіжність крайок у монтажному стику й необхідні для зварювання зазори. Способи засновані на застосуванні оптичних приладів: теодолітів або лазерної установки в сполученні з пентапризмой, призначеної для переломлення візирного променя на 90° і обертання його на 360°.

Ці прилади дозволяють виконувати точні кутові побудови й вертикальне нівелювання при нанесенні ліній контуровки. Спочатку відновлюють перпендикуляр до ДП блоку. На лінії цього перпендикуляра повинен бути встановлений теодоліт. Перпендикуляр відновлюють або в площині контуровки, або поза нею. Для відновлення перпендикуляра надходять у такий спосіб.

Визначивши положення площини контуровки в місці перетинання її із ДП, отриману крапку за допомогою схилу проектують на поверхню складальної площадки й відзначають риской. Над цієї риской установлюють і ценрируют теодоліт. Кільцевий кантователь кінця блоку опускають шнуровий схил і сполучають шнур з вертикальної риской перекрестия зорової труби.

Корпус теодоліта повертають на 90°, на заставній планці складальної площадки на відстані 15-20 мм від ДП намічають проекцію вертикального штриха перекрестия зорової труби й наносять ризику. Теодоліт переносять і встановлюють над цієї риской. Зорову трубу наводять на ризику проекції площини контуровки в ДП, після чого корпус теодоліта закріплюють від обертання навколо вертикальної осі. Повертаючи трубу теодоліта навколо горизонтальної осі, наносять на обшиванні блоку слід площини контуровки.

Крапки візування розташовують не рідше чим через 1000 мм на прямої частини й через 100 мм на криволінійній поверхні. Після видалення припуску по зовнішньому обшиванню розмічають слід площини контуровки по палубах і набору. Контуровку іншого борта, якщо теодоліт установлений у площині контуровки, виконують у тім же порядку.
   
Copyright (c) 2009